Методичні рекомендації щодо проведення ІІ і ІІІ етапів

Всеукраїнської олімпіади з екології

​

 

Участь старшокласників в учнівській олімпіаді з екології сприяє екологічному вихованню й залученню їх до проектної діяльності, розширенню спектра досліджуваних проблем природоохоронного й екологічного змісту.

 

ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Проблеми природних екосистем

Можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням природних об'єктів:

- водного середовища: будь-яких водойм, підземних вод, інших водних екосистем;

- рослинного покриву: будь-яких рослинних угрупувань (у тому числі штучних: парків, скверів тощо), їхніх компонентів (наприклад, ґрунтів, ділянок лісу), окремих систематичних груп, конкретних екземплярів рослин;

- тваринного світу: популяцій, окремих систематичних груп та особин будь-яких представників тваринного світу;

- природних комплексів природоохоронних територій та їхніх складових.

 

Можливі напрями досліджень:

- організація екологічного моніторингу природних екосистем;

- порівняння різних методів моніторингу й формування комплексної картини стану екосистем;

- аналіз впливу людини на екосистеми та їхні компоненти, вивчення динаміки розвитку природних співтовариств;

- відновлення, підтримка й поліпшення екологічного стану водних екосистем; поліпшення якості природної і питної води; раціональне використання водних ресурсів;

- охорона лісів як унікальної екосистеми і рекреаційної зони , раціональне використання лісових багатств, захист біорізноманіття в лісових співтовариствах, проблеми збереження і раціонального використання лікарських та харчових дикоростучих рослин;

- охорона біорізноманіття тваринного світу, зниження негативного впливу людини на систематичні групи, популяції, на окремі особини тваринного світу;

- відновлення втрачених і деградуючих компонентів природоохоронних територій, зниження негативних впливів на особливо охоронювані природні території.

Екологічні проблеми міст

Можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням екосистем міст та окремих їхніх компонентів – ґрунту, повітря, диких і домашніх тварин, питної води, джерел енергії, основних забруднювачів, а також мікроекосистем міста - районів, будинків, квартир.

Можливі напрями досліджень:

- виявлення джерел забруднення міського середовища. Вивчення якості повітря, води, ґрунту; організація моніторингу екологічного стану середовища міста, оздоровлення екологічної ситуації в місті;

- аналіз впливу екологічної обстановки в місті на якість життя й здоров'я населення;

- моніторинг суспільної думки мешканців міст щодо екологічної обстановки в місті (соціологічні дослідження) і подальший благоустрій міських територій, створення комфортних умов проживання в місті;

- зменшення негативного впливу міст на навколишні природні екосистеми, у тому числі скорочення споживання ресурсів;

- вивчення впливу промислових підприємств на навколишнє середовище;

- проблеми твердих побутових відходів у місті;

- вивчення рослин і тварин - мешканців міста; аналіз особливостей організмів та їхніх співтовариств, обумовлених екологічною обстановкою;

- проблеми утримання свійських тварин у місті;

- проблеми міських птахів і бездомних тварин;

- складання екологічного паспорта району (мікрорайону), школи, квартири;

- проблеми безпритульних дітей і самотніх людей похилого віку в місті.

 

Екологічні проблеми села

У цій номінації можна представляти проекти, пов'язані з дослідженням екосистем села і його компонентів - ґрунту, джерел питної води, сільськогосподарських культур, інших рослинних співтовариств, добрив і засобів захисту рослин, підсобних господарств, сільськогосподарських угідь, джерел енергії, очисних споруд, а також комплексного краєзнавчого дослідження, що відбивають усі аспекти життя «малої батьківщини» (селища, села,) колись і тепер.

Можливі напрями досліджень:

- підвищення родючості ґрунту й урожайності культур;

- оптимізація сільськогосподарських робіт;

- вплив джерел енергії на природне середовище, зниження негативного впливу, вивчення питання про альтернативні джерела енергії на селі;

- проблеми утилізації відходів у процесі діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення ефективності очисних споруд;

- проблеми твердих побутових відходів сучасного села (поліетиленова тара, батарейки, лампи денного світла тощо);

- збереження екологічної рівноваги в ландшафті в умовах сільськогосподарського використання території;

- проблеми пожежної безпеки;

- розробка «Проекту екологічно безпечного й економічно вигідного селянського господарства» відповідно до умов конкретного села;

- прогноз і шляхи розвитку малих сіл на основі краєзнавчих і соціологічних досліджень.

Тематика екологічних проектів не обмежується.

Проект повинен ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити дані дослідів, спостережень, пошукового проекту, їх обробку, аналіз й узагальнення, посилання на відповідні наукові джерела і відображати власну позицію дослідника.

 

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ОЛІМПІАДИ З ЕКОЛОГІЇ

1. Загальні положення

До участі у ІІІ (міському) етапі Всеукраїнської олімпіади з екології запрошуються переможці ІІ (районного) етапу учнівської олімпіади з екології за поданням РУО. Форма заявки додається (Додаток 1). До участі можуть допускатися учні, що з певних поважних причин не брали участь у ІІ етапі. Вони мають подати заяву на ім’я голови оргкомітету не пізніше ніж за 14 днів до дня проведення олімпіади.

 

2. Основні вимоги до написання, оформлення та представлення учнівських проектів з екології

 

2.1. Загальні вимоги

1. На конкурс подаються проекти проблемного (пошукового) характеру, які відповідають віковим інтересам та пізнавальним можливостям учнів, свідчать про обізнаність учасника конкурсу з сучасним станом галузі дослідження, опанування ним методики експерименту.

2. Кожний проект має ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень чи пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

У проекті мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, грамотно та аргументовано.

Назва проекту має бути стислою та відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

3. До проекту можуть додаватися відгуки наукових керівників та рецензії відповідних фахівців (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі).

4. Проект оформлюється у двох примірниках: один використовує журі під час оцінки проекту, другий – учасник під час захисту. Примірники мають бути ідентичними.

5. До розгляду не приймаються проекти, що були представлені в попередні роки та не мають суттєвого доопрацювання; проекти, які є плагіатом; компілятивні проекти без самостійного дослідження, опрацювання джерел і власних висновків з обраної тематики.

Автори цих робіт після етапу заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт отримують відповідну рецензію і до участі в наступних етапах олімпіади не допускаються.

При оформленні проекту слід керуватися загальноприйнятими вимогами до наукових публікацій.

 

2.2. Структура проекту

Проект має бути побудований за певною структурою. Основними його елементами в порядку розташування є: титульний аркуш, короткі відомості про екологічний проект, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

 

2.3. Вимоги до змісту проекту

1. Титульний аркуш.

Титульний аркуш є першою сторінкою проекту, що заповнюється за зразком (додаток 2).

 

2. Короткі відомості про екологічний проект

Прізвище, ім’я та по батькові автора ____________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Місце навчання

школа _______________________________________________________________________________

клас_________________________________________________________________________________

Вчитель______________________________________________________________________________

Місце виконання роботи _______________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Науковий консультант__________________________________________________________________

Кількість сторінок у роботі_______________________

Кількість джерел у списку літератури______________

 

Назва роботи _________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Новизна (які нові дані вперше отримано у цій роботі)_____________________________________

_____________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

 

Особистий внесок конкурсанта (що у представленій роботи зроблено конкурсантом власноруч)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Практичне значення роботи (як можна практично застосувати результати роботи)

__________________________________________________________________________________

 

3. Зміст.

Зміст подається на початку проекту. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Зміст фактично має бути планом проекту і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження.

4. Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі використано специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом.

Перелік має розташовуватись двома стовпчиками. Ліворуч в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни, праворуч — їх детальну розшифрування.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складається, а їх розшифрування наводиться у тексті при першому згадуванні.

5. Основний текст може включати розділи:

1.​  Вступ.

У цьому розділі треба чітко сформулювати мету дослідження, вказати, на вирішення якої проблеми спрямоване, дати інформацію про стан дослідженості наукової проблеми, її актуальність, значущість, місце, терміни й тривалість виконання проекту, якими силами виконувався, коротко обґрунтовується актуальність і доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета проекту та зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика проекту (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів.

У випадку використання в роботі ідей або розробок, що належать співавторам, слід зазначити цей факт і конкретний особистий внесок кожного учасника. Також треба вказати відомості про публікацію проекту та апробацію її результатів (за наявності).

Обсяг вступу – 2-3 сторінки.

2. Основна частина. Звіт про проведені дослідження.

Основна частина проект складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів що висвітлюють:

- теоретичне обґрунтування експерименту: наводиться характеристика джерел для написання проекту й короткий опис даної проблематики, окреслюються етапи розвитку наукової думки за визначеною проблемою, теоретичне обґрунтування запланованих методів експерименту;

-практичний експеримент (дослідження) – наводиться методика і техніка дослідження, результати, дається їх оцінка.

Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає можливість звільнити основні висновки від другорядних подробиць.

В основній частині проекту наводиться характеристика джерел для написання проекту та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися не вирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їм оцінка.

Зміст основної частини має точно відповідати темі проекту та повністю її розкривати.

3.​ Висновки.

Містять стислий виклад результатів проекту, їх достовірність, самостійність отримання, новизну, теоретичне і прикладне значення, даються рекомендації щодо їх використання, прогнози на результати впровадження ідеї проекту. Тут же варто запропонувати програму практичних дій щодо оздоровлення, відновлення і збереження досліджуваного об'єкта, зважаючи на результати дослідження. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їхнього використання.

4.​  Список використаних джерел інформації.

В тексті проекту повинні бути посилання на джерела інформації. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання проекту), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Наприклад:

книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д. Л., Максимов В. М., Оріховський Р. Я. Електричні вимірювання: Навч. посіб. – Л.: Афіша, 2003. – 260 с.

збірник: Цеков Ю. І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149-180.

стаття із журналу: Дзюба І. М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. – 2004. − № 2. – С. 2-6.

Електронні джерела оформлюються відповідно до загальних правил опису літературних джерел, при цьому в квадратних дужках після назви зазначається: [Електронний ресурс]. В кінці – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.

Наприклад: Королько Л. М. «Голодомор 1932-1933 на Сватівщині». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svatovo.ws/famine/index.html.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: http://www.botany.kiev.ua.

5.​ Додатки.

У додатках містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття проекту, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

 

2.4. Правила оформлення проекту

1. Загальні вимоги.

Науково-дослідницька проект друкується шрифтом Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Мова викладу змісту має бути українською. Технічне оформлення (формат, розміри сторінок, інтервали і шрифти) відповідають нормативним для наукових публікацій. Бажано, щоб обсяг готового проекту не перевищував 20-30 сторінок. До загального обсягу проекту не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають сторінку. Текст проекту має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок.

В екологічній олімпіаді беруть участь учні старших (10-11) класів. Також її учасниками можуть бути і молодші школярі (8-9 класи), які бажають отримати досвід таких змагань. (Незважаючи на вік, оцінювання робіт здійснюється за єдиними критеріями).

Кожна структурна частина проекту починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ». Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

2. Правила нумерації в роботі.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки проекту, враховуючи титульну сторінку, тези та додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу за правилом: (номер розділу). (номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу так: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження проекту на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті проекту. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

Посилання на ілюстрації в тексті проекту вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

На всі таблиці проекту мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

3. Правила оформлення ілюстрацій і таблиць.

Ілюстративний матеріал у роботі використовується з метою більш наочного представлення результатів досліджень та їх обґрунтування. Найчастіше в науково-дослідницьких проектах використовуються такі види ілюстративних матеріалів: креслення, рисунки, таблиці, діаграми, графіки, схеми, фотографії.

Всі ілюстрації зазначаються у тексті проекту.

Назва ілюстрації розміщується відразу після її номера внизу.

Цифровий матеріал проекту оформлюється у вигляді таблиць. Слово «Таблиця» починається з великої літери, прописується курсивом і розміщується у верхньому правому куті сторінки, а її назва – посередині, симетрично до тексту і наводиться жирним шрифтом.

Заголовки граф мають починатися з великих літер, підзаголовки  з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків має бути не менше 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблиця розміщується (після першого згадування про неї) в тексті так, щоб її можна було читати без обертання переплетеного блока рукопису або з обертанням за стрілкою годинника.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У разі перенесення таблиці на інший аркуш слово «Таблиця», її номер і назва не повторюються, далі над іншими частинами праворуч пишуться слова «Продовж. табл.» і вказується тільки номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2».

 

3. Етапи проведення олімпіади з екології:

І. Заочний тур

ІІ. Очний тур

1.​  Виконання завдань письмової роботи.

2.​  Захист проекту

Для захисту може використовуватися постер, плакати або презентація (PowerPoint)

Постер – це плакат. Ідея постерної сесії полягає в тому, щоб якнайдоступніше подати матеріали свого проекту. На сучасних наукових конференціях це найприйнятніша форма наукової доповіді.

Захист проекту не повинен перевищувати 10 хвилин. У доповіді виділити: актуальність проблеми, мету й завдання, об’єкт і предмет дослідження, його практичне значення. Звернути увагу на висвітлення методів, етапів дослідження, аналізу результатів.

Використання наочності не обмежується.

4. Критерії оцінювання

Оцінювання робіт здійснюється членами журі за такими критеріями:

- складність, науковість, повнота розкриття теми дослідження;

- актуальність та елементи творчості;

- аргументованість висновків;

- стиль написання, грамотність;

- якість оформлення.

Оцінювання захисту здійснюється членами журі за такими критеріями:

- аргументація вибору теми та розкриття змісту дослідження з урахуванням

особистого вкладу дослідника;

- логічність, чіткість, лаконічність викладу матеріалу;

- використання наочних матеріалів:

- повнота, вичерпність відповідей на запитання;

- культура мовлення.

Критеріальний внесок різних етапів оцінювання (у %)

1.Оцінювання навчальних досягнень з екології - 20

2.Заочне оцінювання проекту -30

3.Захист проекту - 50

Усього -100

 

З метою вирішення спірних питань щодо результатів олімпіади (правильність перевірки та об’єктивність оцінювання робіт, визначення переможців) проводиться апеляція.