Прийоми технології розвитку критичного мислення
Вправа «Асоціативний кущ» ( або «Семантична карта»)
Учні складають і записують свої асоціації до теми уроку, спираючись на набуті знання, припущення і т.д. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. В кінці мною фіксуються відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Наприклад, складання «Асоціативного куща» учнями під час вивчення внутрішнього середовища організму:
Вправа «Асоціативний кущ» ( або «Семантична карта»)
Учні складають і записують свої асоціації до теми уроку, спираючись на набуті знання, припущення і т.д. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. В кінці мною фіксуються відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Наприклад, складання «Асоціативного куща» учнями під час вивчення внутрішнього середовища організму:
Метод «Розумний куб»
Для цього методу виготовляється куб для індивідуального чи фронтального опитування. На кожній з граней написано одне з питань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести аналіз, порівняти тощо. Також я створюю куби із загальними питаннями, які застосовуються для характеристики понять. Наприклад:
1.Проаналізуйте…… зміну складу вдихуваного і видихуваного повітря.
2.Встановіть взаємозв’язок…..…між будовою і функціями органів дихальної системи людини.
3.Поясніть відмінності ……легеневого і клітинного дихання.
4.Оцініть……вплив тютюнового диму на оточуючих.
5.Опишіть ……шлях руху повітря по повітроносних шляхах
6.Обгрунтуйте ……правила профілактики захворювань органів дихальної системи
Метод «Якщо…, то…»
1. За цим прийомом обговорюється перша частина речення, а учні повинні продовжити його самостійно. Наприклад:
Якщо в організмі не вистачає вітаміну А, то…
Якщо тиск крові в артеріях збільшується, то…
2.На листку паперу записується друга частина речення, учень повинен відгадати і дописати першу частину речення.
…., то виникає гігантизм.
…, то накладають джгут вище поранення.
3. На основі тексту підручника запропонувати учням всі речення одного абзацу побудувати за вказаним методом.
Метод «Позначки»
Учням пропонується система маркування тексту, щоб підрозділити укладену в ньому інформацію в такий спосіб:
«V» -позначається те, що вже відомо учнем;
«-»-позначається те, що для учнів зовсім нове і вони про це не знали;
«+»-позначається те, що є для них цікавим і несподіваним;
«?»- «знак питання» ставиться, якщо щось неясно, виникло бажання довідатися більше.
Під час усного обговорення учні визначають, що їм відоме зустрічалось, повідомляють, що нового дізналися, ставлять запитання, аналізують інформацію, висловлюють власні думки.
«Кола знання»
Ця вправа використовується як під час індивідуальної так і групової форм роботи учнів. Наприклад: групи отримали завдання створити «Кола знання» до терміну «листок». В центрі аркуша паперу записується дане ключове слово «листок» і обводиться колом. Назовні по першому колу записується 3-6 якісних ознаки листка, що є відповіддю на питання «Які? Який?». Наприклад, «зелений», «плаский» тощо. Якісні ознаки обводяться знову колом. В наступному колі до кожної якісної ознаки ставиться питання «Чому?», записується термін і до слова проводиться з’єднувальна лінія. Наприклад, «зелений – містить хлоропласти» і т.д. Пояснення знову обводяться колом.
Що?
Предмет, об’єкт, термін, явище, що потребує пояснення
Яка? Який? Яке?
Якісні характеристики предмета, об’єкта, терміна, явища
Чому?
Пояснення причини, яка обумовлює якісні характеристики
Для чого?
Пояснення основного призначення предмета за даною якісною характеристикою
Роботу можна завершити побудовою речень. Наприклад, «Листки містять хлоропласти, в яких відбувається процес фотосинтезу»
«Сенкан»
«Сенкан» (синквейн) – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.
Самостійна робота у стилі «сенкан» допомагає учням у первинному сприйнятті теми, спонукає до проблемної роботи над текстом, розвиває творчі здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка, що вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за такою схемою:
1. Один іменник – назва поняття
2. Два прикметники – описання поняття
3.Три дієслова – визначення дії.
4.Фраза з чотирьох слів, яка виражає відношення до теми.
5.Одне слово (синонім до теми), в якому відображено зміст чи сформульовано висновок.
1. Еритроцит
2. Червоний, доввігнутий
3. Приєднує, переносить, віддає
4. Утворюється в червоному кістковому мозку
5. Кров
Вправа «Діаграма Венна»
Учням пропонується скласти порівняльну характеристику об’єктів, що вивчаються, визначивши спільні і відмінні ознаки. Для цього вони будують два кола, які ніби частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється вільний простір. Учні заповнюють дві частини кола, відведені для протиставлення ідей. У центральному секторі записують спільні риси для обох елементів.
Наприклад, при вивченні теми «Імунітет. Види імунітету» (8, 9 клас), учні отримують завдання скласти порівняльну характеристику пасивному та активному імунітету, або специфічному та неспецифічному імунітету. Цю роботу можна організувати в групах, парах, індивідуально.
Порівняння активного і пасивного імунітету
«Самооцінювання»
Найчастіше завдання, що використовуються на уроці, поділяється на чотири основні частини, кожна з яких оцінюється від 1 до 3 балів з допомогою ключових слів на картці:
1 бал - Багато помилок, потребую допомоги;
2 бали - Припускаюсь помилок, необхідна підтримка;
3 бали - Виконую всі завдання, надаю допомогу
Бали виставляються на спеціальних картках (або на полях у зошитах) і наприкінці уроку сумуються.
Картки для самооцінки (за кожний етап учень виставляє собі 1,2 або 3 бали, у підсумку за урок може отримати від 1 до 12 балів)