Методи і прийоми навчання відповідно етапам уроку
Актуалізація знань
«Хто більше»
Учням пропонується по черзі швидко проговорити найважливіші поняття та означення теми, доповнюючи один одного. Учитель ставить запитання учням. Або учні працюють у парах, ставлячи запитання один одному.
«Інтелектуальна розминка»
Учитель ставить запитання з базових понять або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні.
«Незакінчене речення»
Учитель зачитує початок формулювання терміну, теореми тощо та пропонує учням закінчити його.
«Мозаїка»
Група учнів отримує картки, на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття «Так — ні».
Учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні запитання, відповідати на які слід лише «так» або «ні».
«Вірю — не вірю»
Учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами «Чи вірите ви, що…»
«Лови помилку!»
Група учнів отримує картки, де припущено помилки у визначенні термінів, формулюваннях біологічних законів, особливостях будови тощо. Учні шукають ці помилки.
«Термінологічний диктант»
Учитель називає термін, учні пишуть його визначення.
«Опитування-естафета»
Проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.
«Світлофор»
У кожного учня картка з одного боку червона, з другого — зелена. Учитель ставить запитання. Учні, які знають відповідь, сигналізують зеленим боком картки, ті учні, які не знають відповіді — червоним
«Мікрофон»
Учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон. Учень, який висловився, передає «мікрофон» далі.
«Взаємоопитування»
Працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням. «Бліцопитування»
Опитування, необхідне для швидкої активізації базових понять або навичок
Мотивація навчальної діяльності
«Дивуй!»
Учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про біологічне поняття, що вивчається.
«Приваблива мета»
Учитель формулює цікаву для учнів мету, виконуючи тим самим навчальні завдання «Фантастична добавка»
Учитель моделює фантастичну ситуацію, яка допоможе виконати реальні навчальні завдання.
«Постав запитання»
На початку уроку вчитель формулює завдання: у ході уроку скласти запитання до навчального матеріалу.
«Свої приклади»
Під час вивчення нового матеріалу учні готують свої приклади до вивчених .
«Знайди помилку»
На картках записані визначення термінів серед яких є як правильні, так і хибні. Пропонуємо їх перевірити і знайти правильні відповіді.
«Чистий аркуш»
На столі в кожного учня лежить чистий аркуш паперу. Перед поясненням нової теми учитель повідомляє, що наприкінці уроку з деяких питань, які розглядались на уроці, буде проведена перевірна робота.
«Проблемне запитання»
Постанова запитання проблемного характеру.
«Практичність теорії»
Учитель доводить корисність навчальної теми шляхом розв’язання конкретної прак- тичної ситуації.
«Відстрочена відгадка»
Формулює загадку, відповідь на яку можна дізнатися лише працюючи над новим матеріалом.
«Мікрофон»
Учні за допомогою «мікрофона» самостійно формують позитивну мотивацію для вивчення певної теми
Вивчення нового матеріалу
«Мозковий штурм»
Навчальний мозковий штурм (фронтально або в групах) Напрацювання будь-яких ідей для розв’язання проблеми, відбір та аналіз результатів.
«Учитель — учень»
Працюючи в парах, учні вивчають відповідний навчальний матеріал, потім один стає «вчителем» та пояснює сусідові прочитане, після чого вони міняються ролями.
«Творча лабораторія»
Кожна група шукає відповідь на проблемне запитання або розробляє розв’язання певної ситуації.
«Театралізація»
Учитель пропонує розіграти конкретну ситуацію в ролях. Для цього учням потрібно підготуватися, тобто вивчити відповідний матеріал.
«Шпаргалка»
На цьому етапі групи учнів, виконуючи навчальне завдання, створюють власну шпаргалку, фактично опорну схему, за якою будують свою відповідь.
«Мандрівка»
На цьому етапі групи «мандрують» маршрутом, використовуючи раніше вивчений матеріал.
«Дерево рішень»
На базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв’язання проблеми та заповнюють «дерево».
«Конкурс запитань»
Вивчаючи матеріал самостійно, учні готують по кілька запитань творчого проблем- ного характеру. Обмін запитаннями відбувається у формі конкурсу.
«Знайди помилку»
На картках написаний опис будови певного організму, або частини органа з помилками. Пропонуємо здійснити перевірку.
«Мозкова атака»
За короткий час учням треба дати якнайбільше цікавих ідей для розв’язання запропонованої вчителем задачі або завдання.
«Логічний ланцюжок»
Перший учень починає давати відповідь на поставлене запитання, далі на будь-якому місці його відповідь припиняє вчитель і передає слово другому учневі, потім третьому тощо.
«Розвідники»
Робота в групах. Аркуші із завданнями для груп прикріплені в різних кінцях класу. Учень-розвідник з кожної команди підходить до аркуша, запам’ятовує завдання і диктує його учням своєї групи. Можна підходити декілька разів.
«Інтелектуальний тир»
Учні перед виходом до дошки кидають дротик у мішень, щоб вибрати завдання. Далі від центра розміщені легші завдання, але їх оцінюють меншою кількістю балів. У центрі — найскладніші, правильне виконання яких оцінюють найвищим балом.
«Власні приклади»
Учні наводять власні приклади біологічних явищ, складених ними.
«Біологічний диктант»
Диктант учитель проводить за базовими поняттями теми.
«Експрес-тест»
Учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.
«Чомучка»
На цьому етапі запитання «Чому» пропонує вчитель або їх складають під час попереднього етапу роботи.
«Біологічний практикум»
Виконання практичного завдання (досліду).
«Світлофор»
Учитель ставить запитання з вивченого матеріалу. Учні піднімають для відповіді замість руки картку: зелену, якщо знають відповідь, та червону, якщо утруднюються з відповіддю.
Систематизація та узагальнення знань
«Карусель»
Учнів об’єднуємо в гетерогенні (різнорідні за рівнем знань) групи по 5-6 осіб за кольором отриманих карток. У кожній групі розподіляємо обов’язки. Спікер зачитує завдання групам, організовує порядок виконання завдання, визначає доповідача, наприкінці уроку оцінює роботу учнів, а також рівень підготовки до уроку кожного члена групи. Секретар веде записи результатів роботи групи. Посередник стежить за часом. Доповідач чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи. Через певний час аркуші знову передають за годинниковою стрілкою і кожна група повинна закінчити записи . Коли до кожної групи повернеться аркуш з її початковим завданням, учні групи повинні переглянути всі записи, можливо, доповнити і підготуватись до виступу. Потім доповідачам з кожної групи надається слово по черзі, вони розповідають про способи розв’язання заданого виду рівнянь, указують на можливі неточності в записах, яких припустилися учні інших груп. Решта учнів слухають, ставлять питання
Домашнє завдання
«Диференційоване домашнє завдання»
Певний обсяг роботи пропонують виконати всім, а більш складні, творчі завдання — охочим.
«Дуже корисне домашнє завдання»
Скласти до вивченої теми певну кількість репродуктивних запитань і творчих завдань; підготуватися до конкурсу шпаргалок з вивченої теми.
«Випереджальне домашнє завдання»
Найсильнішим учням пропонують підготуватися за темами, які будуть вивчатися. На уроках такі учні можуть виступати в ролі консультантів.